ІІ. Школа у 1938-1939 навчальному році
1. Про початок навчального року доповів вчитель Лайош Салдачук:
1938/39 н.р. наша школа розпочала ще як чехословацька школа. Кількість учнів становила 948 осіб, розподілених у 21 клас. З них 265 учнів у 7 класах навчалися на угорському відділенні, а 683 учні у 14 класах входили до складу русинського відділення. Русинське відділення розміщувалося у первинній споруді, в той час як угорські класи були в чотирьох тісних приміщеннях однієї з початкових шкіл.
Навчальний рік розпочався 1 вересня, хоча шкільне життя не могло ніяк спрямуватися у русло постійного нормального режиму роботи. Вся система Чехословацької республіки тріскалася й розпадалася, що позначилося і на шкільному житті. З одного боку були занепокоєння щодо можливої війни, а з іншого – жевріла надія на визволення.
Робота не йшла до пуття. Ні навчання, ні учіння. Усі були в трепетному очікуванні великих подій. Переживання посилила чеська мобілізація 23 вересня, після якої взагалі припинився нормальний навчальний процес. Згодом же були прийняті мюнхенська угода і віденське рішення, які принесли нашому місту довгоочікуване звільнення.
З радістю приймали ми 10 листопада солдатів, які входили в наше місто, несучи до нашої школи новий угорський дух.
У зв’язку з радісними подіями у нашій школі було введено декілька вихідних днів. Тим часом вчителі склали присягу на вірність, а учні змогли вільно обрати собі навчальний заклад. Після реорганізації до угорських класів бажало записатися понад 600 осіб, до русинських – близько 450.
2.Запис до угорськомовної школи відбувався з 15 по 18 листопада. Серед записаних учнів: хлопців – 281, дівчат – 289; разом – 570. Протягом року з інших шкіл перейшло 11 хлопців та 20 дівчат (разом 31), збільшивши число учнів до 601.
Розподіл по класах відбувся наступним чином:
Хлопці: 1-a – 43, 1-b – 38; 2-a – 46, 2-b – 38; 3-a – 42, 3-b – 40; 4 – 45.
Дівчата: 1-a – 55, 1-b – 53; 2-a – 39, 2-b – 41; 3-a – 36, 3-b – 43; 4 – 42.
В кінці року серед учнів було 413 місцевих і 128 приїжджих. Серед останніх: з Росвигова – 19, Підгорян – 9, Баркасова – 21, Батєва – 4, Сваляви – 4, Рівного – 4, Ракошина – 3, Паланку – 54, Павшина – 10.
Під час навчання відсутніми були 40 хлопців та 21 дівчина, разом 63, тож повний курс закінчили 541 учнів
3. Згідно міністерському наказу у 1938-1939 н.р. плата за навчання не стягувалася.
4. Звільнення з предметів.
5. Будівля школи та розклад навчання.
а) Як уже зазначалося, будівля школи досить стара. Сама споруда міцна і знаходиться в доброму стані, однак сумним фактом є те, що, знаходячись у самому центрі міста, школа понині не підключена ні до водопроводу, ні до каналізаційної системи.
Туалети не витримують жодної критики. Повітря школи постійно забруднене, нужник пошкодив стіни, бо волога постійно всмоктується у стіни коридорів першого поверху та спортзалу. З даного питання вже було направлено звернення до пана міністра.
б) Навчання проходило до та після обіду. До обіду навчалися дівчата, після обіду – хлопці. Була б сприятливішою заміна цієї системи, бо навчання хлопців часто затягувалося під вечір.
6. Зміни у вчительському складі.
Розподіл педагогічних кадрів у зв’язку з розмежуванням угорського та русинського відділень відбувся 18 лютого. До угорської школи відійшло 16 учителів, кількість яких за решту часу зросла до 20.
Відповідно до указу міністра з 6 лютого директором школи було призначено Ервіна Гелетея, вчителя пештської школи.
|